fon


Вій - У Передчутті Катаклізму

Оцінка:
0.05 0голосів

 Наче місячна куля моя голова,
Я приймаю сигнали на рівні зірок,
Я – локаційний бог, я сонячний дощ,
Я – вартовий землі, Чумацький шлях.

Всесвіт впився в мозок, наче кліщ у пахву,
Я приймаю сигнали на рівні рослин,
Я Джомолунгма, я корінь Землі,
Чую погляд жерця з глибин століть.

Попіл спалених міст здобрив порох століть,
Я приймаю сигнали з галактики "П".
По дну соляних озер, по кристалах сльоз,
Скаче лихий табун "троянських коней".

Наче стогне крізь жерла вулканів земля,
Я приймаю сигнали всесвітніх пустель,
Наче жахливий стук людських кісток,
Чую регіт жерця крізь попіл Помпей. 

Чорна Рилля (2001)


Вій, Чорна Рилля (2001) Переглядів: 919  
avatar
Яндекс.Метрика