fon


Тартак - Омана
Mobile Audio Player

 
Оцінка:
0.05 0 голосів

Кожна людина ще зі школи пам’ятає: 
Хто багато читає – той багато знає. 
І, зрозуміло, я книжок багато прочитав – 
Щось давно забув, але щось запам’ятав. 
Та головне, що я навчився володіти словом, 
Часом – серйозним, а частіше – по-приколу. 
Говорю, що думаю, говорю, що бачу. 
Один від слів моїх сміється, інший від них плаче. 
Звичайно, говорити – це не мішки носити, 
Та слово може вдарити, слово може вбити. 
Слово відкриває таємниці та секрети, 
Розбиває замки, знищує лабети. 
Та якось я відчув, що починаю зловживати – 
Дурити людям голову, забивати баки. 
В такі часи в моєму серці селиться хижак,

Що у мене самого викликає дикий жах… 
Я не віддам 
тебе хижому звіру! 
Бо вже і сам 
в свої слова втрачаю віру! 
І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана… 
Не вір словам! 
Мої слова – це омана!…

Я познайомився з тобою, хотів з тобою бути. 
Але ти в своїй душі не змогла відчути 
Глибини тієї, глибини всієї, 
Що шукала собі шлях із душі моєї. 
Говорив тобі слова ніжні та ліричні, 
Здійснював заради тебе вчинки романтичні. 
Але ти сама в собі у той час кохалася. 
З мене ж ти знущалась, ти з мене насміхалася. 
Та прийшов момент прозріння – мене перемкнуло! 
Все оте дурне кохання наче вітром здуло. 
Я тепер тебе зроблю повною дурепою – 
Відплачу тобі сповна щедрою монетою! 
Я розказую байки, мозок твій запудрюю, 
Я розписую тебе гарною та мудрою! 
Виконав програму дій – і це диво сталося! 
Тож тепер у мене ти палко закохалася!

Я не віддам 
тебе хижому звіру! 
Бо вже і сам 
в свої слова втрачаю віру!

І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана… 
Не вір словам! 
Мої слова – це омана!…

Перемога не принесла навіть краплі втіхи. 
Навпаки – я сам від себе вигріб на горіхи! 
Бо моя любов не згасла – залишилось тління, 
І мене доволі швидко загризло сумління. 
Хоч-не-хоч, а я тобі, видно, не до пари, 
Тож повинен терміново розігнати чари! 
Не потрібна ти мені на кохання хворою, 
Бо любов повинна бути, як сльоза, – прозорою!

Я не віддам 
тебе хижому звіру! 
Бо вже і сам 
в свої слова втрачаю віру!

І кожне слово це в душі твоїй болюча мікрорана… 
Не вір словам! 
Мої слова – це омана!…



  • Тартак, СЛЬОЗИ ТА СОПЛІ Переглядів: 337  
    avatar
    Яндекс.Метрика